MENU
Головна » Статті » Клуби » Клуб поетів

Він живе, доки ми пам’ятаємо…

Він живе, доки ми пам’ятаємо…

Мабуть, осіння пора розбудила поетичну музу у Добропіллі, адже творче життя в об`єднанні “Крила надії» при Добропільській Центральній міській бібліотеці стало значно насиченішим. Так, у листопаді було пройшла зустріч, присвячена пам`яті неординарної особистості, талановитого поета, цікавої людини Вадима Івановича Добровольського, якому в цьому місяці виповнилося б 80 років. Два роки тому він покинув цей світ, але залишив по собі вірші, виплекані його душею, телесюжети різної тематики та головне – добру і світлу пам`ять у серцях тих, хто його знав.

  

«Мы не баловни славы», - писав в одному зі своїх віршів В. І. Добровольський про шахтарів. Він і сам не був її балуванем. Син «ворога народу», він всього в житті добивався самотужки, йшов шляхами професійного зростання з шахтарською впевненістю і цілеспрямованістю та поетичною душею.

Зі спогадів А. Д. Копцова, члена клубу поетів, ветерана праці: «На початку 1960 року шахта ім. ХХІ з`їзду КПРС (нині – «Білицька») була введена в експлуатацію. І до міста почали прибувати молоді випускники гірничих інститутів, яких тодішня адміністрація не боялася ставити на керівні посади. Так ми і познайомилися з В. Добровольським. Разом на шахті, разом зустрічали свята, спілкувалися, проводили вільний час. От тільки не до поезії було, шахта віднімала всі сили. Бажання творити прийшло пізніше, у більш зрілі роки».

  

Крадькома витирала сльози вдова Вадима Івановича Віра Микитівна Добровольська, слухаючи друзів і колег чоловіка, адже кожен з них вносив щось нове до загального портрету дорогої її серцю людини. М. Г. Принцевський згадав, як співпрацював з В. І. Добровольським на початку своєї журналістської кар`єри, В. Г. Соловйов поділився враженнями від спільної роботи у клубі книголюбів «Діалог» та багатьох років щирої дружби, поет Віктор Нікода з м. Білозерське, який брав безпосередню участь у підготовці до друку збірок Вадима Івановича та його доньки Тетяни «Раскалённое слово», звернувся з теплими словами підтримки до В. М. Добровольської та прочитав присвячений їй вірш, своїми виступами його підтримали члени клубу Г. І. Заварзін, А. І. Денник, С. В. Каширська.

  

Голова клубу поетів І. І. Калініна, яка була знайома з В. Добровольським багато років, до виходу збірки «Раскалённое слово» написала вірш-посвяту, який став лейтмотивом всієї зустрічі, а фото з сімейного архіву дали можливість показати презентацію, де її головний герой представлений у різних іпостасях.

Понад 35 років В. І. Добровольський працював у ВО «Добропіллявугілля», обіймаючи різні посади. Він постійно шукав нові форми роботи, прагнув йти у ногу з часом. Так, саме він стояв на початку 90-х біля витоків створення Добропільського ефірного телебачення. Після нього ніхто так і не подужав відновити трансляції… Приємним сюрпризом для всіх став показ відеофільму, знятого В.І. Добровольським разом з колегами на батьківщині великого композитора С. С. Прокоф'єва у с. Красному Красноармійського району.

  

А поезія Добровольського продовжує жити. На сторінках підшивок «Нового шляху», у колективних збірках добропільських поетів, у «Раскалённом слове» разом з доньчиними рядками. І в серцях тих, хто його пам`ятає.

  

Не з пустими руками, а з подарунками приїхав на зустріч з братами по перу біличанин А. Д. Копцов. Презентуючи свою нову збірку «Про комплекс Белицкое наше, что есть в округе краше?», він сказав, що вона присвячується всім землякам, які живуть у Білицькому. Які його будували, працювали і працюють на шахті, в лікарні, у школах, в організаціях та установах, хто кожного ранку поспішає на роботу, до школи, загалом всім, для кого Білицьке – не пустий звук. Колектив Центральної міської бібліотеки щиро вдячний А.Д. Копцову за подаровані екземпляри збірки і бажає йому сил і творчого натхнення!

 

Концов А.Д. Про комплекс «Белицкое» наше. Что есть в округе краше? : Стихотворения. — Донецк: «Каштан», 2014. — 380 с.

В книге представлены 4 раздела стихотворений. В них нашли место слова о Белицком, Добропольском крае; о природе; о шахтерах, работниках других прфессий, с кем автору пришлось жить, трудиться, благоустраивать г. Белицкое; о Великой Отечественной, войне, участниках ВОВ; о любви, о случаях в текущей жизни. Есть строки, посвященные женщинам, молодому поколению, продолжателям славных традиций г. Белицкое.

 

 

 

 

Почесна гостя, дончанка, але наша землячка Л.Я. Буратинська теж приготувала подарунок – три збірки макіївського поета Василя Толстоуса.

     

Дружня атмосфера припала до душі всім учасникам зустрічі, тож вони висловили гаряче бажання зустрітися знову у затишних стінах бібліотеки.

Ольга Супрядкіна,

бібліотекар ВО ЦМБ.

Категорія: Клуб поетів | Додав: lala (20.11.2014)
Переглядів: 501 | Теги: поетів, Копцов, бібліотека, клуб, Добровольський | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]