MENU
Головна » Статті » Клуби » Клуб поетів

Вениамин Чумиков - член клуба "Крылья"

Вениамин Фёдорович Чумиков

Народився в Підмосков'ї в 1932 р. Освіта вища технічна. З 1955 р. живе в м. Добропілля. Працював 30 років директором шахт «Алмазна» і «Добропільська». Сьогодні він начальник навчального пункту шахти «Добропільська». У 2000 році йому привласнено звання Почесного громадянина міста, а в 2003 нагороджено знаком за вагомий особистий внесок у розвиток міста. Публікувався в газетах, в колективній збірці «Крила надії».

Зовсім молодим інженером, після закінчення Донець­кого політехнічного інституту, приїхав Веніамін Федоро­вич до нашого краю, і невдовзі очолив керівництво шахти ім. РСЧА.

Займаючи цю посаду, виявив себе здібним інженером, талановитим керівником і водночас великої душі люди­ною. Адже він піклувався не тільки про своє підприємство, а насамперед про кожного працівника шахти. Веніамін Федорович дбав не лише про шахтарське селище, але й про наше місто в цілому. Це він приклав неабияких зусиль, щоб шахтарі мали змогу культурно відпочивати у свій вільний час. З його допомогою був упорядкований парк шахти ім. РСЧА: збудований клуб у цьому парку і літня кав'ярня для молоді, обладнаний танцювальний майдан­чик, вимощені прекрасні алеї та клумби для квітів.

Веніамін Федорович всіляко сприяв всім культурним заходам, втілював у життя народні традиції. Наприклад, передчасне святкування Нового року на підприємстві в день виконання річного плану по видобутку вугілля та інші. Перед гірниками шахти виступали колективи худож­ньої самодіяльності. Передовикам виробництва дарували цінні подарунки та вручали грамоти.

Веніамін Федорович був дисциплінованим, вимогливим як до себе, так і до інших.

Водночас він захоплювався фотосправою. На шахті була висококваліфіковано обладнана фотолабораторія, мали свою кінокамеру. На плівці фіксували все: життя шахтарів, збори, дозвілля, відпочинок та інше.

Відрадно, що на конкурсі документальних фільмів «Про безпеку праці шахтарів», який проводився Донецьким Міністерством вугільної промисловості, любительська кіно­стрічка ім. РСЧА, за сценарієм Чумікова Веніаміна Федо­ровича, зайняла почесне І місце. Цей фільм з успіхом демонструвався перед колективом шахти, в кінотеатрах міста та на обласному телебаченні.

Окрім того, Веніамін Федорович був ініціатором бу­дівництва Палаца спорту, плавального басейну та прове­дення першої тролейбусної лінії.

Безумовно, він піклувався про те, щоб наше провінціальне шахтарське містечко перетворилося в прекрасне місто Донецького краю.

Своє рідне місто, долю шахтарів та близьких йому людей Веніамін Федорович оспівує у своїх незвичайних віршах, які є частинкою його щедрої душі.

 

МОЙ ГОРОД                                                                                                                         

Доброполье — город славный,                                        

Начинаний добрых дел.

Как с годами стал ты краше,

На глазах похорошел!

Я твоим тенистым сквером

На наряд с утра спешу,

И в туманной дымке белой

На копре звезду ищу.

Ее свет — трудом зажженный,

Сотнями шахтерских рук,

В битве с углем закалённых,

Испытавших радость мук.

Всем Донбасса уголь нужен:

Домнам, ТЭЦам городов, —

И машинами разбужен

Покорился пласт веков.

Потому-то не мелеет

В шахте угольный поток

И горит, и жарче греет

Доброполья уголек.

 

СЛАВЯНОГОРЬЕ                                                                                                                                                        

Дыханье юности забытое нашло,

Как посетил я вновь Святые горы.

Неважно, сколько горьких лет прошло,

Сползают с глаз невидимые шторы.

Все так же плавно Северский Донец

Упорно мчит серебряные воды.

Творенье духа, разума венец —

Церквушка на горе вне времени и моды.

Монахи-зодчие красы вписали след,

Но труд их осквернен... Безбожные миряне!

Позору, нищете седьмой десяток лет,

В безверии почили прихожане.

Но где-то, в глубине души у каждого из нас

Не угасает искорка надежды —

Иисус Христос однажды паству спас,

Спасет и вновь,

Когда уйдут невежды.

 

 Використані джерела: збірки  віршів "Крылья надежды" та "На крыльях надежды", Ю. Бурховецька "Світлий шлях "Нового шляху".

Категорія: Клуб поетів | Додав: lala (11.12.2010)
Переглядів: 914 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]